Політична думка епохи Відродження та Реформації

Історичні рамки: епоха Відродження почалася з 14 століття. Діячі Відродження звертались до духовної спадщини античності. Епоха Відродження приходить на зміні Середньовіччю і на зміну теократичному мисленню приходить система світогляду, в центрі якої знаходиться людина з її потребами та правами. Людина стає центром Всесвіту. Поширюється принцип гуманізму який наголошує на цінності людяності у відносинах, також визнається перевага розуму над вірою.

Головна увага приділялася такій ідеї, як свобода індивіда. Суспільство розумілося, як об’єднання індивідів, що відображало індивідуалізм буржуазії. Значне місце займає критика пануючої доктрини феодального суспільства. Один з напрямків, який розвивався в цей період – утопічний соціалізм.

Утопічний соціалізм не тільки відобразив появу нових суспільств і політичних відносин, але й розкрив властиві їм внутрішні протиріччя.

Представником англійського утопічного соціалізму є Томас Мор(1487 – 1535). Найвідоміша праця «Утопія» 1516 року.

Заперечує ідею приватної власності, що на його думку виступає основою суспільної нерівності.

Пропонує ідею безкласового суспільства, де немає експлуатації однією людиною іншої.

Тамазо Кампанелло(1568 – 1639)

Найвідоміша робота «Місто сонця» 1602 рік.

Автор труда "Город Солнца", следуя за Мором, произведение которого было хорошо ему известно, он приходит к выводу, что причиной всех зол в обществе является частная собственность. Идеальный общественно-политический строй, отвечающий интересам трудящихся,—это строй, основанный на общественной собственности

Именно такой строй изображает Кампанелла на страницах своей замечательной книги. В Городе Солнца ликвидирована частная собственность, средства производства принадлежат всему обществу. Каждый гражданин Города Солнца обязан трудиться, труд носит всеобщий и обязательный характер, признается почетным и благородным делом. В связи с тем, что производительным трудом занято все население, рабочий день сокращен до четырех часов Потребление, как и производство носит общественный характер, хотя здесь Кампанелла стоит позади Мора, вводя общую собственность даже на предметы одежды и личного обихода.

Интересны идеи Кампанеллы о трудовом воспитании. Обучение в Городе Солнца связано с производственным трудом. Большое значение придается развитию науки и техники.

Социалистические принципы идеального общества влекут за собой и изменение характера политического строя. В Городе Солнца установлено равенство мужчин и женщин, имеет место демократическая организация государственной власти.

Реформація почалася у першій половині XVI ст. у Зах. та Центр. Європі у Нім. Завоює природою Реф. була антифеодальною та антикатол.

Відр. та Реф. мають спільні та відмінні риси:

Спільні:

Критика церкви

Феодалізм

Секуляризація сусп. відносин

Відмінності: для Реф. основною метою була ідея відновлення у початковій чистоті христ. релігія. Для Відродження - ідея гуманізму.

Мартін Лютер(1483 – 1546):

Розвивав вчення про два світи: духовний і земний.

Одна з основних Тез: «Людина виправдовується однією вірою». Лютер відстоював ідею самостійності держави по відношенню до церкви.

Одним з яскравих лідерів селянсько-плебейського племені був Томас Мунцер (1490 – 1525).

В протилежність помірним реформам, Мунцер виступав не тільки проти католицизму, але й проти феодалізму. Пропонував втілити в житті Царство Боже.

Інший представник Жан Кальвін (1509 – 1564). Одна із центральних ідей – доля кожної людини визначена Богом. У кальвінізмі послідовно розвивається положення протестантської етики, яка на думку М. Вебера, лежить в основі «духу капіталізму».

Ніколо Макіавеллі (1469 – 1527). «Государ» 1513 року, «Історія Флоренції» 1523 року. Його творчість є суперечливою. Він вважається засновником політичної науки. На його думку, завдання політичної науки полягає у поясненні реального стану справ заснованих на аналізі фактичного матеріального ті історичного досвіду. Політика розуміється, як особлива сфера людської діяльності, що має свої закономірності, які мають біти вивчені.

Погляди на природу людини: виходить із тези щодо егоїстичності людини.

На його думку, держава є доброю, гарною, якщо вона підтримує баланс між різними егоїстичними інтересами, а отже, є стабільною. Стабільною державою вважав, Стародавню Римську республіку і сучасну Швейцарію.

Релігійні погляди: Макіавеллі рішуче виступає проти теологічних уявлень про політику. Значне місце відводиться вільній волі індивіда.

Погляди на мораль: на його думку недоречним є осмислювання політики, виходячи з моральних критеріїв, тому, що політика і мораль різні явища.

Важливе місце у поглядах Макіавеллі займає держава. Вважається, що саме Макіавеллі вперше вводить до науки поняття "Стейто" - тобто, держава. На думку Макіавеллі государ має бути подібним до двох звірів: лисицю та лева. У своєму творі "Государ" Макіавеллі відстоює ідею абсолютної монархії. Тоді як і своєму іншому творі "Розмірковування..." він захищає ідею республіканської форми правління.