Основні поняття міжнародної інформації

Основні терміни і компоненти міжнародної інформації: міжнародні інформаційні ресурси, інформаційний потенціал, національний інформаційний продукт, міжнародний інформаційний простір, міжнародна інформаційна політика.

Міжнародна інформація – це процесс глобальної комунікації між суб’єктами міжнародних відносин; документовані або публічно оголошені відомості про події та явища у міжнародному товаристві, зафіксовані на матеріальних носіях з реквізитами, які дозволяють ідентифікувати ці відомості; визначається, як система відомостей про систему міжнародних відносин, а також про структуру, загальні властивості інформації, питання пов’язані з пошуком, збиранням, аналізом та розповсюдженням інформації у системі м\о.

Функції: узагальнення та професійна оцінка інформації; прогнозування міжнародних правових та економічних наслідків, прийняття рішень у створенні обґрунтованих рекомендацій для їх реалізації.

Найбільші корпорації: CNN, BBC, France Press.

Міжнародна інформація має такі складові: ресурси, потенціал, продукт. Ресурси – запаси, засоби, можливості і джерела інформації, які визначають роль і місце держави в світі і виступають показником національного багатства у країні.

Компоненти інформаційних ресурсів: фундаментальна, поточна, документована і зафіксована на документальних носіях, новітня, .

Інформаційний потенціал – сукупність інформаційних засобів, які включають інфо-інфроструктуру: інформаційні і ккомпютерні мережі і система, національна система інформації, сукупність різних видів інформації, національна система інформації, інформаційно-аналітична структура, служби та засоби комунікації, електронна інформація.

Національний інформаційний продукт – матеріальний або нематеріальний результат інформаційної діяльності, який має синтезований характер, оскільки поєднує в собі результати життя суспільства та технічні засоби інформаційного забезпечення.

Компоненти: технічні засоби зв’язку (обчислювальна техніка та інші), супутникові форми забезпечення передачі інформації, кабельні мережі, бази і банки даних, аудіовізуальне забезпечення передачі інформації, новітні оптоволоконні мережі, традиційні засоби передачі інформації.

Міжнародний інформаційний простір – це система спільного використання національних інформаційних ресурсів за узгодженими сферами і напрямками діяльності; як сума складних інформаційних технологій, які є основою промислово-економічного комплексу; система середовища і буття людини, яка забезпечує життєдіяльність будь-якої іншої системи в тому числі системи мев.

Характерні чинники інформаційного простору: вільний доступ, наявність міжнародної національної інформаційної політики, територія розповсюдження інформації, інфраструктура або технологічні засоби.

Джерела інформації: встановлені законом база і банки даних, із широким типом представництва, які використовуються  у дипломатичній практиці, діяльності міжнародних організацій, у врегулюванні міжнародних конфліктів, у передачі особистої інформації. Поділяються на закриті і відкриті. До відкритих відносять міжособистісні і опосередковані. Опосередковані: офіційні – органи державної влади, спеціалізовані науково-дослідні інститути, та МЗС, силові структури та інші державні органи, органи державної статистики, інформаційні структури, установи політики і праці; неофіційні: партії, альтернативні ЗМІ, незалежні інформаційні центри.

Джерела загального характеру: політичні, економічні, військові, і т.д.; джерела спеціальної інформації.