Світова історія політичних вчень: Політичні вчення Стародавньої Греції

Платон (427 – 347 рр. до н.е.). У 388 р. до н.е. заснував свою школу в Афінах «Академія», яка проіснувала більше ніж 900 років. Праці – діалоги, їх біля 30. Думка Платона еволюціонувала. Ранні діалоги – «Держава» . Пізніші – «Політик», «Закони».

Теорія ідей Платона:

На думку Платона істинне буття це певні безтілесні ідеї, які можуть бути осягнуті тільки розумом, тоді як данні у відчуттях емпіричні тіла, речі і явища не є істинними оскільки належать не до буття, а до чогось рухомого, до того що знаходиться у процесі становлення. Істинне пізнання – це пізнання світу ідей, яке доступне тільки не багатьом людям – філософам.

Ідеальна держава тлумачиться Платоном (в діалозі «Держава»), як реалізація ідей, як максимально можливе втілення світу ідей в земному суспільно-політичному житті – полісі. Основна ідея це ідея блага. Благо – це є сонце.

У своєму діалозі «Держава» Платон пропонує ідеальну справедливу державу, виходячи з того що існує співвідношення між космосом в цілому, державою та людською душею. Існує три початки у душі людини – розумне, пристрасне та бажаюче.  Цим трьом началам людської душі відповідають три верстви суспільства – правителі, воїни, виробники. На думку Платона справедливість полягає в тому щоб кожна із цих верств займалася своєю власною справою. Філософи мають керувати, воїни мають захищати і виробники мають забезпечувати. Поліс є спільне посилення людей, обумовлене спільними потребами.

Платон заперечує ідею родини у звичайному сенсі цього слова. Заперечує ідею приватної власності. Розвивав так звану циклічну теорію форм правління.

Платон виокремлював правильні та не правильні форми правління.

 Еволюція поглядів Платона

Його ідеї змінюються і еволюціонують, громадяни в полісі поділяються на чотири класи, визначає чітку кількість громадян. Найкраща форма правління змішана, вона об’єднує монархію і демократія. Значна увага приділена значенню законів у суспільно-політичному житті.    Аристотель 384 – 322 рр. до н.е.

«Політика» «Афінська політія» «Риторика» . Заснував у 335 р. до н.е. свою власну школу – ліцей, критикував концепцію Платона вважаючи її утопічною. Особливо критикує ідею Платона щодо відмови від родини і відмови від ідеї приватної власності. На думку Аристотеля «Людина – істота політична».

На думку Аристотеля,  держава виникає природним шляхом. Описує різні форми співіснування людей: перша форма – це родина; поселення; місто-держава або поліс – метою існування держави є досягнення блага людей. Творчість Аристотеля справила великий вплив на подальший розвиток науки, зокрема його вважають одним із засновників політичної науки.